Розрахунки потрібної кількості елементів виробничої діяльності (робочих місць, виконавців, виробничих площ)

Рекомендації з вибору форми організації виробничої діяльності

Розрахунок потреби в устаткуванні й чисельності при непотоковій організації здійснюється з урахуванням річного обсягу робіт з випуску передбачуваної номенклатури виробів:

(6.3)

де – кількість одиниць устаткування i-го типу (типорозміру);

– норма штучного часу виготовлення k-го виробу на i-му виді устаткування, хв.;

– річний випуск виробів k-го найменування;

– річний ефективний фонд роботи i-го устаткування при встановленій змінності, година.;

– реально досяжний коефіцієнт завантаження устаткування <1;

– середній коефіцієнт виконання норм операторами, >1.

Чисельність основних робітників (операторів) i-ї спеціальності Ч_i (явочна):

(6.4)

де – річний змінний фонд робочого часу, годин;

– коефіцієнт виконання норм, >1;

– коефіцієнт, що враховує багатоверстатність.

Чисельність допоміжних робітників встановлюється за нормативами залежно від чисельності основних.

Площа складальних підрозділів розраховується:

(6.5)

де f_изд – питома площа, необхідна для складання одного виробу;

В_{мес –} місячний випуск виробів;

Д_мес – кількість днів у місяці;

Т_сб – цикл складального процесу.

Синтез виробничої структури цеху за показником річної кількості робочих місць.

Організаційним параметром, який визначає виробничу структуру цеху є потрібна кількість робочих місць для кожного i- го виду продукції й кожного j- го виду робіт протягом всього року, позначувана як k _дij – показник, який по суті виражає відношення річної трудомісткості даного виду робіт до річного фонду часу одного робочого місця і розраховується за формулою:

. (6.6)

Первісна інформація подається у вигляді матриці показників k _дij, розрахованих для кожної комбінації виробу і виду робіт і ранжируваних у порядку зменшення середніх величин k_дij по операціях обробки кожного виробу (приклад побудови матриці демонструє табл. 6.4.

Ранжирувана матриця показника річної кількості робочих місць дає можливість згрупувати окремі види робіт і вироблюваних предметів за окремими підрозділами за принципом більш-менш однакової міри змінюваності виробничих процесів на робочих місцях окремих підрозділів.

Таблиця 6.4

Первісна ранжирувана матриця показників k _дij

На цієї основі можуть передбачатися різні форми організації виробничих дільниць, наприклад, у вигляді:

однопредметних потокових ліній (ОПЛ), у тому числі – безперервни й перериваних;

багатопредметних потокових ліній, у тому числі – налагоджувальних перемінно-потокових (ППЛ) і групових (ГПЛ), тобто таких, що виробляють групи однорідних виробів без істотного переналагодження;

дільниць без потокової форми організації (НПД).

Середня величина k _дij виконує роль параметра, відповідно до якого здійснюється вибір форми організації підрозділу на основі наступних рекомендацій, приведених у табл. 6.5.

Таблиця 6.5

Вибір форми організації виробничої ділянки на основі середньої

величини показника k _дij

Характеристика синтезованої виробничої структура цеху відображається у вигляді табл. 6.6.

Таблиця 6.6

Характеристика синтезованої виробничої структури цеху

Групування закріплених за дільницями виробів в табл. 6.6 проводиться аж до досягнення необхідного розміру підрозділу за загальною кількістю робочих місць, яка є сумою показників k _дi для всіх i-х виробів, закріплених за даним підрозділом.