Вимірні та описові ознаки черепа

З

Зі.

Основні краніометричні точки на черепі:

вигляд спереду; 2— вигляд збоку; 3 — вигляд ззаду; 4— вигляд з основи черепа

назіон, пазіоп (п) — точка перетину носолобового шва з медіаль­ною площиною;

назоспінале, пазозріпаїе (пз) — точка перетину лінії, що сполучає нижні краї грушоподібного отвору з медіальною площиною;

Програма й методика антропологічних досліджень

Краніометрія та краніоскопія

опістіон, орізііоп (о) — точка в середині заднього краю великого потиличного отвору;

опістокраніон, орізіНокгапіоп (ор) — найвіддаленіша від глабели точка на потиличній кістці в медіальній площині;

орале, огаїе (оІ) — точка в передній частині кісткового піднебіння на перетині медіально-сагітальної площини з лінією, яка з'єднує задні краї альвеол внутрішніх різців;

орбітале, огЬіїаІе (ог) — найнижча точка на нижньому краї очної орбіти;

погоніон — найбільш виступаюча вперед точка підборіддя в ме­
діальній площині; ■

поріон, рогіоп (ро) — точка на середині верхнього краю слухового
отвору, глибше від аурікуляре; У

простіон, ргозМоп (рг) — найбільш виступаюча вперед точка на передній поверхні верхньощелепної кістки;

рініон, гкіпіоп (гИі) — точка перетину міжносового шва з верхнім краєм грушоподібного отвору;

стафіліон, зіарИуііоп (зіа) — точка перетину серединного під­небінного шва з лінією, яка з'єднує краї задніх вирізок підне­біння;

стефаніон, зіеркапіоп (зі) — точка перетину вінцевого шва та скроневої лінії;

субспінале, зиЬзріпаіе (зз) — найглибша точка під носовим шипом на міжщелепному шві;

супраглабеляре, зиргафЬеііаге (з%) — найглибша точка між глабе-лою та метопіоном у медіальній площині;

супраорбітале, зиргаогЬііак (зо) — точка на перетині лінії, що з'єднує верхні краї очних орбіт із медіальною площиною;

сфенобазіон, зркепоЬазіоп (зркЬа) — точка в місці перетину медіальної площини та зрощення потиличної кістки з основною;

фронтотемпорале,/гопіоіетрогаіе (//) — точка на скроневому гре­бені лобної кістки в місці її найбільшого звуження;

фронтомаляре орбітале, /гопїотаіаге огЬііаіе (/то) — точка на зовнішньому краї очної орбіти в місці її перетину з вилично-лобовим швом;

фронтомаляре темпорале, /гопіотаіаге іетрогак фпї) — точка в місці найбільшого звуження скроневих ліній на вилично-лобовому шві.

Система краніометричних точок дає змогу визначити діаметри та їхні співвідношення — індекси, які створюють уявлення про пропорції черепа. Крім того, до програми краніометричних досліджень входять кути та деякі описові ознаки, здобуті візуальним шляхом.

Наведемо основні діаметри (тут і далі для їх позначення застосо­вується загальноприйнята цифрова символіка, запропонована Р. Мар-тіном), кути, індекси й описові ознаки мозкового відділу черепа.

/. Поздовжній діаметр — відстань між глабелою та опістокра-ніоном.

8. Поперечний діаметр — відстань між еуріонами.

17. Висотний діаметр — відстань між базіоном і брегмою.

20. Вушна висота — проекційна відстань від брегми до середини лінії, яка з'єднує поріони.

Оскільки більшість палеоантропологічних знахідок, котрі нале­жать до віддалених історичних епох, представлені лише черепними кришками, Г. Швальбе ввів у практику ще один висотний діаметр: відстань між найвищою точкою черепного склепіння та лінією, проведеною між глабелою та ініоном.

9. Найменша ширина лоба — відстань між фронтотемпоральними
точками.

10. Найбільша ширина лоба — найбільша ширина луски лобової
кістки.

12. Ширина потилиці — відстань між астеріонами.

5. Довжина основи черепа — відстань від назіона до базіона.

32. Кут профілю лоба від назіона, або кут нахилу лінії назіон— метопіон у франкфуртській горизонталі.

Кут профілю лоба від глабели, що не має цифрової символіки, фіксує нахил лінії глабела— метопіон у франкфуртській горизонталі (як правило, на кілька градусів менший, ніж попередній).

Ступінь розвитку надперенісся описується візуально за наведеною шестибальною схемою.

Величина соскоподібних відростків оцінюється за трибальною шка­лою, а саме: 1 — слабкий розвиток (висота — 8—12 мм); 2 — середній (від 8— 12 до 20 мм); 3 — сильний (більше 20 мм).

8:1. Черепний показник вираховується за формулою: поперечний Діаметр х 100: поздовжній діаметр. Рубрикація: до 74,9 — доліхокранія; від 75 до 79,9 — мезокранія; 80 і вище — брахікранія.

Форма черепної коробки при погляді згори значною мірою залежить ^ВШ черепного показника. Розрізняють сім типів її будови: еліпсоїд­ний, овоїдний, пентагоноїдний, ромбоїдний, сфеноїдний, сфероїд-^ний, бірзоїдний. Доліхокранні череґти здебільшого мають еліпсоїдну,

■*'■•

Програма й методика антропологічних досліджень

Краніометрія та краніоскопія

пентагоноїдну і овоїдну, брахікранні — ■ сфеноїдну і сфероїдну форми.

Ступінь вираженості надперенісся (бали 1—6)

Для характеристики відносної висоти черепа застосовують висотно-поздовжній та висотно-поперечний показники.

17: 7. Висотно-поздовжній показник визначається за формулою: висотний діаметр х 100: поздовжній діаметр.

17: 8. Висотно-поперечний показник визначається таким чином: висотний діаметр х 100: поперечний діаметр.

Прийнята така рубрикація даних ознак:

Висотно-поперечний показник

до 91,9 — тапейнокранія 92—97 — метріокранія 98 і вище — акрокранія

Форма черепної кришки:

/ — доліхокранна; 2— мсзокранна; З — брахікрапна

Форма черепа (вигляд згори):

еліпсоїдна; 2— овоїдна; З — іісіпагопоїдпа; 4— ромбоїдна;

5— ефспоїдпа; 6— сфероїдиа; 7— бірзоїдпа

Хаменокранія й тапейнокранія властиві відносно низьким, гіпсі­кранія — високим черепам.

23. Горизонтальна окружність через глабелу — найбільший пери­метр черепа через глабелу та опістокраніон. Вимірюється антропо­метричною стрічкою.

23а. Горизонтальна окружність через офріон — найбільший пери­метр черепа через офріон та опістокраніон. Вимірюється антропо­метричною стрічкою.

Різниця цих окружностей вказує на ступінь розвитку надбрів'я.

38. Місткість мозкової коробки, виражену в кубічних сантиметрах, можна визначити емпірично, якщо її порожнину заповнити якоюсь сипкою речовиною або водою. Крім того, її вираховують за форму­лами К. Пірсона, Л. Манувріє та ін.

Формула Пірсона: М = 524,6 -0,0002666 Д х Ш х В (для чоло­віків) та М = 812 - 0,000156 Д х Ш х В (для жінок), де М -місткість, Д — поздовжній діаметр, Ш — поперечний діаметр, В — висотний діаметр базіон — брегма.

Формула Манувріє: М = Д х Ш х В: 2,28 (для чоловіків) та М = Д х Ш х В: 2,16 (для жінок).

Переходимо до діаметрів, кутів, показників та описових ознак лицевого відділу черепа.

47. Повна висота обличчя — відстань між точками гнатіон — назіон.

48. Верхня висота обличчя, або висота без нижньої щелепи, —
відстань між назіоном та альвеолярною точкою.

49. Довжина основи — відстань між точками базіон— простіон.
45. Виличний діаметр — відстань між зовнішніми поверхнями

виличних дуг.

48: 45. Верхньолицевий показник вираховується за формулою: верхня висота обличчя х 100: виличний діаметр. Для цієї ознаки прийнята така рубрикація: до 49,4 — еурієн (від гр. еигу$ — широкий); від 50 до 54,9 — мезен (те$о$ — середній); 55 і вище — лептен (Іеріоз — тонкий).

Програма й методика антропологічних досліджень

Краніометрія та краніоскопія

Однією з найважливіших краніологічних характеристик є верти­кальне профілювання обличчя, тобто його виступання вперед відносно вертикалі, що проходить через назіон. Розрізняють три ступені вертикального профілювання: сильне, або прогнатизм, помірне, або мезогнатизм, і слабке, або ортогнатизм. Виступання може охоплю­вати як увесь лицевий скелет, так і його окремі частини.

Важливе значення надається також визначенню горизонтального профілювання, або ступеня сплощення обличчя. Ця ознака фіксу­ється у верхній (на рівні очних орбіт) і середній (на рівні виличних дуг) частинах обличчя.

77. Назомалярний кут, або верхній кут горизонтального профілю­вання, — це кут, вершина якого міститься в точці назіон, а сторони проходять через фронто-малярно-орбітальні точки. Вимірюється координатним циркулем. Величину кута на підставі лінійних розмі­рів знаходять на номограмі.

Спосіб вимірювання кутів вертикального профілювання обличчя та виступання носових кісток:

/ — пропіатпий профіль; 2 — ортошатний профіль

Спосіб вимірювання кутів горизонтального профілювання обличчя

координатним циркулем

72. Загальний кут лицевого профілю, що є мірилом ступеня висту­
пання всього лицевого скелета, — це кут лінії назіон — простіон
відносно франкфуртської горизонтальної площини. Вимірюється
гоніометром на ковзному циркулі.

73. Середній кут лицевого профілю, що вказує на виступання
вперед носової ділянки, — кут лінії назіон — назоспінальна точка
стосовно франкфуртської горизонтальної площини. Вимірюється
гоніометром на ковзному циркулі.

74. Кут альвеолярної частини обличчя, який засвідчує виступання
вперед альвеолярного відростка верхньої щелепи, — це кут лінії
назоспінальна точка — простіон відносно франкфуртської горизон­
тальної площини. Вимірюється гоніометром на ковзному циркулі.

Для загального кута лицевого профілю прийнята така рубрикація: до 79,9° — обличчя прогнатне; 80— 84,9° — мезогнатне; 85° і вище — ортогнатне. Кут середньої частини обличчя зазвичай вищий, а альвеолярної — нижчий, ніж загальний кут лицевого профілю. Альвеолярний прогнатизм, тобто сильне виступання вперед альвео­лярного відростка верхньої щелепи, часто супроводжується помір­ним чи навіть слабким виступанням носової ділянки.

Якщо назомалярний кут менший 135°, обличчя вважається силь­но профільованим, якщо більший 140° — дещо сплощеним.

Зигомаксилярний кут, або нижній кут горизонтального профілю­вання, — це кут, вершина якого міститься в субспінальній точці, а сторони проходять через передні зигомаксилярні точки. Для вимі­рювання застосовують координатний циркуль та номограму. " Про сплощеність о.бличчя свідчить величина кута, більша 130°.

Спосіб вимірювання кутів горизонтального профілювання див. на мал.

Чимало важливих краніологічних ознак визначають у носовій ділянці.

55. Висота носа — відстань між точками назіон і назоспінале.

54. Ширина носа — найбільша відстань між зовнішніми краями грушоподібного отвору.

54: 55. Носовий показник, що вказує на відносну ширину носа, вираховується за формулою: ширина носа х 100: висоту носа. Для Цієї ознаки прийнята така рубрикація: 46,9 — лепторинія, або вузько-носість; 47— 50,9 — мезоринія, або середній за шириною ніс, вище 51 — хамеринія чи платиринія, тобто широконосість.

Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 3353; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!