Шкідники декоративних рослин

Захист рослин від шкідників та хвороб

РОЗДІЛ 7. АГРОТЕХНІКА ДОГЛЯДУ ТА ЗАХИСТ РОСЛИН

Захворювання декоративних рослин провокують комахи, гриби, бактерії, віруси та зовнішні збудники. Окремі з них знаходяться у тканинах рослин і навіть у насінні. Крім того, ушкодження та злоякісні утворення можуть бути викликані не хворобами і шкідниками, а несприятливими умовами навколишнього середовища. Наприклад, теплі умови з підвищеною вологістю сприяють поширенню грибних інфекцій, тоді як комахи, кліщі та інші паразити краще розмножуються у спекотних та сухих умовах.

Найбільша небезпека ураження шкідниками та хворобами стосується живоплотів, улаштованих із сприйнятливих до хвороб і шкідників рослин, які, на відміну від групових, а тим більше від солітерних насаджень, складені із значної кількості рослин. Тому за наявності сприятливих умов для розвитку шкідників або хвороб може зазнати ушкоджень або інфікуватися вся огорожа за короткий термін. Якщо не вжити заходів, це може призвести до втрати декоративності огорожі, а також до накопичення інфекції, відродження яєць, які наступного року здатні спричинити ще більші ушкодження рослин.

Найбільш поширені шкідники декоративних рослин представлені у табл. 1.

Табл. 1. Шкідники декоративних рослин

Попелиці. Найбільш розповсюджений шкідник, довжина тіла якого складає 2-3 мм, забарвлення тіла від світло-зеленого до коричневого. Живуть щільними колоніями.

Молоді пагони, вражені попелицею, деформуються. Висмоктуючи соки, тля провокує скручування листя і пагонів, поступове їх всихання. Проколювання попелицею може викликати розростання тканин, пригнічувати розвиток рослин. Поширюються переважно на трояндах, а також на молодих плодових деревах.

Позбавитися попелиці можна за допомогою препаратів на основі натурального чи синтетичного піретрину. Досить ефективна речовина – піримор, селективний препарат внутрірослинної, контактної чи фумігатної дії. Якщо ним оприскати лише верхню частину листка, він проникає і на нижню частину, де часто гніздяться тлі.

Препарати використовують в кількості 2-5 г на відро води і розпилюють на уражені частини рослин. Переважно за сезон необхідно проводити 2-3 обробки.

Червці. Комахи підряду кокцидових розміром 2-5 мм. Народжені личинки розповзаються, присмоктуються до рослини і утворюють захисні покриви. Більшість видів дають до чотирьох поколінь в рік. Розрізняють гігантських, борошнистих, лакових, повстистих та інших червців. Шкідники мають воскове вкриття і розмножуються особливо активно за підвищеної температури та вологості. Оселяються на листках, при основі черешків та на пагонах. Ушкоджене листя деформується.

Зазвичай проти червців рослини обробляють спеціальними інсектицидами – розпилюють на уражені частини препарати на основі білих масел (10-20 г на відро води).

Слизуни. Це черевоногі молюски, які активно живляться трав’яними рослинами, руйнуючи при цьому поверхню листків, на яких утворюються отвори, що сильно шкодить молодим рослинам.

Одна з основних ознак, за якою можна розпізнати цього шкідника, – наявність на уражених рослинах слідів сріблястого слизу.

Якщо ці шкідники трапляються у невеликій кількості, їх можна зібрати вручну (вдень вони ховаються від світла у вологих і темних місцях). При великих кількостях навколо рослин розкладають приманки на основі метальдегіду чи мідного купоросу.

Медведки. Ці комахи, які живуть в землі, завдовжки 4 см, максимум 10 см. Медведки особливо полюбляють насіння та корені овочевих культур і особливо небезпечні на невеликих, необроблених інсектицидами ділянках. Уражені рослини швидко в’януть, і їх залишається лише викинути.

З метою боротьби проти медведки користуються різноманітними приманками. Також використовують інсектициди, які розкладають по поверхні ґрунту або додають у перегній (2-8 кг на 100 м²).

Цикадки та лускокрилі. Цикадок так назвали через їх віддалену подібність до цикад. Ці комахи з колюче-сисним ротовим апаратом, за допомогою якого вони живляться соком рослин. Листки втрачають колір із зворотного боку, куди вони встромляють свій хоботок. Найбільше вражаються цими шкідниками азалії та троянди. Лускокрилі, більше відомі як метелики, коли вони знаходяться на стадії личинок (гусениць), об’їдають корені, листки, квіти, а іноді і деревину.

Вони майже повністю об’їдають листки, залишаючи іноді тільки жилки. Якщо комаха вражає корені, рослина рано чи пізно гине. Інша ознака присутності гусені – наявність на листках круглих дірочок.

Існує багато препаратів, за допомогою яких борються з цими шкідниками, наприклад: карбарил (дозування вказується в інструкції), діазинон (20-30 г на відро), карбофос (10-20 г на відро) і фозалон (20-25 см³ на відро).

Суничний та павутинний кліщі. Кліщі – дрібні комахи, які зовні нагадують павучків. Живляться соком рослин. Переважно ці комахи поселяються на зворотному боці листків. Їх присутність виявляється за безколірними крапинками, які з часом перетворюються в білуваті або жовтуваті плями. Пізніше листки стають суцільно жовтими і засихають. При сильному ураженні стають видимі білі волокна листків. Дорослі особини суничного кліща мікроскопічних розмірів, видимі лише через збільшувальне скло. Тіло має матово-жовте забарвлення. Личинки – червонуваті.

Суничні кліщі зустрічаються, в першу чергу, на молодих пагонах і в чашолистках квітів. Швидко розвиваються при підвищених температурі і вологості. Листки скручуються, деформуються і ущільнюються в місцях, забарвлених у бронзовий колір.

Павутинний кліщ дуже дрібний, з чотирма парами ніг, тіло жовтувато-зелене, з чорними плямами по боках черевця. Оселяються на нижній стороні листків, опутуючи їх павутиною.

Павутинні та суничні кліщі вражають багато декоративних рослин, зокрема троянди, липу, квіткові рослини.

Головна складність боротьби з будь-якими кліщами в тому, що на рослині одночасно знаходяться і яйця, і дорослі особини. Чисельні препарати знищують тільки шкідників або тільки яйця. Тому часто необхідно проводити 2 обробки з інтервалом приблизно у 2 тижні. Крім того, суничний та інші види кліщів володіють здатністю легко звикати до акарицидів, через що необхідно часто змінювати препарат. Найбільш розповсюджені у продажу акарициди: дифокол (ефективний, в основному, проти дорослих особин; використовують в концентрації 20-50 г на відро води), тетрадифон (ефективний у боротьбі проти яєць, концентрація 15-20 г на відро води). У боротьбі проти багатьох комах ефективним є препарат системної дії диметоат (15-30 г на відро води). Його слід використовувати обережно, тому що він токсичний і викликає опіки на листі багатьох рослин.

Білокрилки і трипси. Цих метеликів називають білокрилками (або алейродидами), тому що вони нагадують дрібненьких молей. Шкідниками є личинки, які живляться соком листків. На верхній стороні ураженого листка з’являються дрібні округлі безколірні плями, потім листки буріють і опадають, рослина гине. Дорослі метелики видимі на нижній стороні листків, до якого варто лише доторкнутися, як вони відлітають. Найчастіше білокрилою вражаються гарноквітучі рослини.

Трипси (також живляться соком) – дрібні комахи подовгастої форми (довжина 1-2 мм). Довкола місця з присмоктаними трипсами на листках з’являються нерівномірні безколірні плями із сріблястим відливом, всипані випорожненнями у вигляді чорних цяток.

Інсектицидні препарати для боротьби з білокрилками та трипсами слід час від часу змінювати, щоб запобігти звиканню до них шкідників. Можна використовувати дельтаметрин (75 г на відро води), диметоат (30 г на відро води), карбофос (20 г на відро води) і фозалон (25 см³ на відро води).

Нематоди. Це паразитичні круглі черви, що проникають в корені або надземні органи рослин. Живляться життєво необхідними для рослини речовинами, через що вона перестає розвиватися, дрібні корені відгнивають, на крупних коренях утворюються потовщення (гали) різноманітної форми, у листків здуваються черешки, листок гофрується.

Найбільш ефективний спосіб боротьби з нематодами – біологічний: поряд з рослинами висівають чорнобривці, які виділяють речовину, що відлякує шкідників.

Плодові мушки. Це дуже дрібні крилаті комахи (довжина 4-6 мм). Всередині дозрілих плодів вони відкладають яйця, з яких розвиваються личинки. При цьому забарвлення плодів буріє і вони поступово втрачають притаманну їм консистенцію.

З метою запобігання поширення шкідників рослини після цвітіння (до появи у плодів забарвлення) обробляють диметоатом (15-30 г на відро води).

Дата добавления: 2014-11-29; Просмотров: 2991; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!