Теологічна теорія, за якою держава вічна та існує завдяки божественній волі, через що кожний громадянин зобов’язаний упокорюватися їй та бути смиренним

Ця теорія є однією з найдавніших. Ще у законах царя Хамурапі (XVIII ст. до Р.Х.) говорилося про божественне походження його влади: «боги поставили Хамурапі правити «чорноголовими»; «Людина є тінню бога, раб є тінню людини, а цар дорівнює богу». В епоху середньовіччя Августин Блаженний (354-430)

і Фома Аквінський (1225-1274) обґрунтували теологічну теорію, за якою держава і право виникли за Божою волею, а монарх є намісником Бога на Землі, державна влада – вічна, непорушна, недоторкана і всі люди повинні їй підкорятися. Ця теорія відстоює панування духовної влади над світською, церкви над державою. Церкви вважаються посередником між Богом і державною владою.

Теологічні погляди на походження держави і права у подальшому розвивали ідеологи світових релігій: християнства, ісламу, також іудаїзму.

Позитивною рисою цієї теорії є ідеї авторитету державної влади, яка здатна забезпечити порядок і злагоду в суспільстві, необхідності укріплення порядку як загального блага в державі, а недоліком – визнання соціально-економічної і правової нерівності, заперечення активності людини, адже вона залежить від волі Бога. Ці ідеї отримали підтримку та розвиток у працях українських філософів, правників — Петра Могили (1597–1647), Феофана Прокоповича (1681–1736), Стефана Яворського (1658–1722). Вони вважали, що держава була створена за Божим велінням, від волі та розуму Божого залежить створення й зміст людських законів. Проголошення божественного походження держави визначає її вічність і непорушність, неможливість посягання на неї.

3. Договірна теорія, за якою держава виникла в результаті угоди між людьми, також сягає глибини століть.

У Новий час з’явилася низка теорій походження держави, та однією з найбільш поширених стала договірна (теорія суспільного договору, природно-правова) теорія. Перші ідеї договірної теорії зародилися ще у стародавній Греції та Римі, та концептуального оформлення вона набула у працях Гуго Гроція,Томаса Гоббса, Жан - Жака Руссо, та ін. Представники цієї теорії вважають, що держава і право виникають внаслідок об’єднання людей на основі добровільної згоди (договору) про те, що одні управлятимуть, а інші виконуватимуть їхні управлінські рішення. В основу договірної теорії покладено тезу про те, що існував додержавний період існування людства – „природний стан людей”, який визначався по-різному.

Так, на думку Томаса Гоббса, природний стан це „війна всіх проти всіх”, а тому постає потреба забезпечення миру в суспільстві, гарантіях життя і безпеки людини.

На думку Жан-Жака Руссо – це стан свободи й рівності, але є потреба захищати себе від зовнішніх обставин і проблем, породжених наявністю приватної власності. За різних підстав люди прагнуть вижити, а тому домовляються про створення держави. При цьому кожний, підкоряючи себе всім, не підкорює себе нікому особисто, тобто залишається вільним. Держава має право приймати закони, збирати податки, карати правопорушників, а також обов’язки – захищати свою територію, забезпечувати права та свободи громадян.

Цінність договірної теорії полягає у тому, що вона визнає природні права і свободи людини та громадянина, народний суверенітет. Основні положення цієї теорії знайшли відображення у більшій чи меншій мірі в конституціях сучасних демократичних держав, у яких зазначено, що держава гарантує і забезпечує права і свободи громадян, забезпечує правосуддя, сприяє загальному добробуту громадян та ін. Ґрунтуючись на належному рівні свідомості громадян, їх культурі ця теорія недостатньо враховує роль об’єктивних чинників (соціально-економічних, політичних та ін.) у виникненні держави.

4. Психологічна теорія, за якоювиникнення держави пояснюється властивостями людської психіки, потребою індивіда жити в колективі, його прагненням до пошуку авторитету, вказівками якого можна було б керуватися у повсякденному житті, природним бажанням людини владарювати і підкорятися.

Основи цієї теорії було започатковано Цицероном , на думку якого держава і право виникають внаслідок природного прагнення людей жити разом. Завершеного вигляду ця теорія набуває у ХІХ ст. у працях Л. Петражицького,

З. Фрейда, які пов’язували виникнення держави і права окремими якостями психіки людини – потребою покори, наслідування, усвідомлення залежності від видатної особистості. Народ є інертною масою і не здатний приймати рішення, а тому потребує постійного керівництва. Для обґрунтування своєї ідеї прихильники цієї теорії посилаються на історичні приклади залежності людської свідомості від авторитету вождів, релігійних і політичних діячів, царів, королів та інших лідерів.

Сучасні науковці підтримують важливість психічних чинників людей у формуванні держави і права, але вважають їх недостатніми.

5. Теорія насильства, прихильники якої стверджують, що держава виникла в результаті завоювання слабких і беззахисних племен сильнішими та організованішими. Яскравими представниками теорії були Л.Гумплович та К.Каутський

Набула поширення у ХІХ – поч. ХХ ст. За цією теорією держава виникла як результат завоювання одних племен іншими, поневолення одного народу іншим. Для утримання влади та управління завойованими територіями створюється державний апарат (Золота Орда, Київська Русь та ін.) Науковці підтримують ідею про те, що у виникненні багатьох держав загарбницька політика відігравала значну роль, але цей чинник не є єдиним і достатнім. Крім того, на думку німецького державознавця Г. Емінена, практичні наслідки такої політики зводяться не стільки до виникнення, скільки до знищення держави.

6. Матеріалістична (класова) теорія (К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін)

Дата добавления: 2014-12-16; Просмотров: 1469; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!