Середовище маркетингу

Кожне підприємство діє в умовах певного середовища, оскільки воно змушене купувати сировину, наймати робочу силу, займатися збутом готової продукції, дотримуватися законів і нормативних актів тощо. Відповідно, сили середовища чинять вплив як на організацію процесу виробництва чи надання послуг, так і на маркетингову діяльність. Чинники середовища, з яким служба маркетингу підприємства перебуває у постійному контакті, у своєму комплексі формують маркетингове середовище підприємства, яке поділяється на внутрішнє та зовнішнє (рис. 1.3).

Чинники внутрішнього середовища маркетингу поділяються на ті, що підконтрольні вищому керівництву підприємства, і на ті, що підконтрольні і підзвітні службі маркетингу. До чинників, підконтрольних вищому керівництву підприємства належать: — сфера діяльності підприємства; — загальні цілі підприємства; — роль маркетингу в загальній діяльності підприємства; — корпоративна культура; — інші підприємницькі функції, крім маркетингових. До чинників, підконтрольних і підзвітних службі маркетингу, належать: — організація маркетингу (визначення виду маркетингу); — вибір цільового ринку (розмір ринку, характеристика ринку); — розробка комплексу маркетингу (4-«Р»); — формування маркетингових цілей (імідж, прибуток тощо); — контроль маркетингу (поточний, періодичний). Зовнішнє середовище маркетингу, у свою чергу, поділяється на мікросередовище і макросередовище. Причому на чинники мікросередовища керівництво підприємства безпосередньо або служба маркетингу опосередковано можуть здійснювати вплив, а на чинники макросередовища це робити значно складніше. До основних чинників мікросередовища належать: споживачі; постачальники; конкуренти; інші контактні аудиторії. Макросередовище формують: політика країни, у якій діє підприємство; законодавство; стан економіки країни; наявні технології; екологія; соціальна відповідальність; культурне середовище; система засобів масової інформації.