Визначення річного економічного ефекту

Економічний ефект, що характеризує вибраний оптимальний варіант, визначають за формулою

, 3.2

де і – питомі капітальні затрати по кожному варіанту, грн/т (в роботі приймаємо їх рівними вартості навантажувально-розвантажувальних засобів по кожному варіанту);

і – собівартість навантаження (розвантаження) вантажу по кожному варіанту, грн/т;

– кількість навантаженого (вивантаженого) за рік вантажу, т (в роботі приймаємо за заданий період).

Визначення річного економічного ефекту базується на співставленні приведених затрат по базовій і новій техніці, або двох варіантах нової техніки.

Приведені затрати - це сума собівартості і нормативного прибутку:

, 3.3

де - собівартість одиниці продукції, грн. (в роботі приймаємо по першому і другому варіанту);

- нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень (приймається в залежності від галузі і знаходиться в середньому (даний час) в межах (0,25-0,35);

- питомі капітальні вкладення в виробничі фонди, грн. (вартість навантажувально-розвантажувальних засобів по першому і другому варіанту).

Собівартість переробки 1 тони вантажу:

, 3.4

де - кількість вантажу, що переробляється (заданий обсяг);

- експлуатаційні річні витрати для переробки даного виду вантажу:

, 3.5

де - основна і додаткова заробітна плата по категоріях робітників (приймаємо в залежності від кількості навантажувально-розвантажувальних засобів і якщо є вантажників);

- затрати, що витрачаються на паливо, електроенергію, стиснуте повітря;

- витрати на обтиральні і змащувальні матеріали;

- відсоток амортизаційних відрахувань (в роботі приймаємо 20% від вартості навантажувального засобу за рік.

- капітальні вкладення (вартість навантажувально-розвантажувальних засобів).;

- затрати на всі види ремонту (крім капітального) і технічне обслуговування машин;

- затрати на швидкозношувальну оснастку (стрічки, конвеєрні і гальмівні, стальні канати), а також на транспортування, перестановку, догляд при відсутності вантажу і інше;

- економія від прискорення перевантажувального процесу (беремо різниця між 1-м і 2-м механізмом).

При відсутності нормативних даних витрати на електроенергію складають:

, 3.6

а на паливо для двигунів внутрішнього згоряння:

, 3.7

де - номінальна потужність кожної машини, або механізованого і -того пристрою, кВт;

- коефіцієнт використання двигуна по потужності і часу при середній його завантаженості;

- час роботи машин, год.;

- коефіцієнт, що враховує втрати в електророзподільній мережі даного пристрою і в акумуляторах (1,05-1,1);

- вартість 1 кВт. год електроенергії, грн.;

- вартість 1 кг палива, грн.;

- питома витрата палива на 1 кВт номінальної потужності за 1 год. при нормальному завантаженні і при холостій роботі;

- коефіцієнт використання двигуна по потужності;

- коефіцієнт використання двигуна по часу.

Витрата палива , кг на 1 кВт/год, для двигунів внутрішнього згоряння відповідно складе дизельного палива від 0,25 до 0,3 і від 0,08 до 0,11; бензину відповідно від 0,39 до 0,46 і від 0,12 до 0,16. Чим більша потужність двигуна, тим менша питома витрата палива.

Витрати на змащувальні, обтиральні і допоміжні матеріали можуть бути прийняті відповідно для самохідних кранів 0,2; екскаваторів – 0,25; навантажувачів і конвеєрів – 0,2 витрат на електроенергію або паливо.

Робимо висновок по приведених затратах, який транспортний засіб дасть кращий економічний ефект.

Річний економічний ефект від використання нових технологічних процесів комплексної механізації і автоматизації, способів організації виробництва і праці, що забезпечують економію ресурсів при одній і тій же роботі:

, 3.8

де - приведені затрати на одиницю роботи, що виконується відповідно базовою і новою технікою, грн. (за задану кількість днів відповідно до вихідних даних);

- річний обсяг виробництва продукції (роботи) з допомогою нової техніки в натуральних одиницях (т, м³) (в роботі приймаємо заданий обсяг);

Коли новий варіант і порівнюваний попередній або базовий мають однакові незмінні якісні показники, тоді економічний ефект від нового, варіанта що приймається може бути визначений як різниця приведених затрат по цих варіантах.

Ефективність від прискорення перевізного процесу в автомобіле-годинах, від скорочення часу знаходження під навантаженням-розвантаженням, сортуванням, пришвидшення доставки автотранспортом: , 3.9

де - річний обсяг відправлення вантажу, тон (в курсовій заданий об’єм вантажу);

- вантажопідйомність автомобіля, тон;

і - час простою автомобілів під вантажними операціями, (порівнюють 1 і 2 варіанти) год.

Дата добавления: 2014-11-18; Просмотров: 1029; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!