Монополія і конкуренція

ТЕМА 10. МОНОПОЛЬНИЙ РИНОК

Монополія – це наявність на ринку лише одного продавця і багатьох покупців, монопсонія – наявність лише одного покупця при багатьох продавцях. Обидві ринкові структури виражають крайню форму недосконалої конкуренції, полярну протилежність досконало конкурентного ринку.

До характерних рис монополії відносять наступні:

§ єдиний продавець на ринку – якщо продукцію виробляє тільки одна фірма, вона уособлює цілу галузь;

§ виробництво специфічного однорідного продукту, який не має близьких і досконалих замінників;

§ ринкова влада ( ситуація “price maker”)–означає спроможність продавця як єдиного виробника товару, а за умов монопсонії – покупця як єдиного споживача впливати на ціну товару;

§ заблокований вступ в галузь.

Бар’єри входження на ринок є основною причиною виникнення монополій. Відповідно до джерел походження бар’єрів виділяють кілька їх форм:

• бар’єри, створені економією від масштабу;

• бар’єри, створені державою (патенти, ліцензії та ін.)

• розмір ринку;

• власність на важливі види сировини;

• “нечесна конкуренція”.

Будь-які бар’єри входження не є абсолютно нездоланними, особливо у довгостроковому періоді, тому монополії в сучасній дійсності рідкісні, переважно підтримуються державою.

Ступінь панування фірми на ринку характеризує концентрація продавців. Коефіцієнт концентрації визначає процент продажу продукції фірми (декількох фірм) від загального обсягу продажу на ринку. Більш досконалим показником є індекс ринкової концентрації Гіршмана – Герфіндаля, якийобчислюється як сума квадратів часток ринку всіх фірм (), які продають на ньому свою продукцію: . Максимальної величини він досягає для монополії: 100² = 10.000. Мінімального значення індекс набуває в умовах досконалої конкуренції.

Основною відміною фірми – монополіста є можливість впливати наринкову ціну Модель поведінки монополії з єдиною ціною є моделлю простої монополії.

. Модель ринку з єдиним постачальником продукту, який не має близьких замінників, називається чистою монополією. Монополія, маючи спадну криву попиту, змушена з кожною додатковою одиницею продажу зменшувати ціну на весь обсяг продукції. Монополія не має кривої пропонування. Вона визначає випуск, орієнтуючись на криву попиту.

Економічний прибуток монополіста, так само, як і будь-якої фірми, обчислюється як різниця між сукупним виторгом і сукупними витратами .

Сукупний виторг монополії обчислюється за формулою: . Сукупний виторг продавця на еластичному відрізку кривої попиту зі зниженням ціни зростає, а на нееластичному – зменшується, досягаючи максимального значення в точці одиничної еластичності. Тому і крива сукупного виторгу монополії має вигляд опуклої доверху функції. (Рис. 10.1) Монополія завжди обирає обсяги виробництва на еластичному відрізку кривої попиту, де сукупний виторг зростає.

Середній виторг дорівнює ціні. Крива середнього виторгу завжди співпадає з кривою попиту (рис. 9.3).

Фірма, нарощуючи обсяги продажу, збільшує сукупний виторг за рахунок продажу додаткової одиниці, але несе втрати від продажу попередніх одиниць за нижчою ціною. Тому значення граничного виторгу по кривій спадають швидше, ніж значення ціни та середнього виторгу по кривій попиту , що ілюструє рис. 9.3.

Дата добавления: 2014-11-08; Просмотров: 416; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!