Алгоритми й технологія автоматизованого розв’язання задач з обліку і контролю в умовах автоматизованої системи управління підприємством АСУП

В навчальному посібнику розглянемо алгоритми і технологією автоматизованого розв’язання задач в межах блоків, виокремлених за ресурсною ознакою (див. п.6.1), що надасть змогу уявити комплексно повний перелік робіт для виконання на ПК. Першочерговими з них є: облік і контроль готової продукції та її реалізації, облік і контроль основних засобів, матеріальних цінностей, праці й заробітної плати, витрат а виробництво і калькулювання собівартості продукції, грошових коштів, кредитних і розрахункових операцій.

Автоматизація обліку і контролю готової продукції та її реалізації. В умовах автоматизованого оброблення інформації в даному блоці доцільно виділити наступні задачі: облік виробництва деталей і складальних одиниць на складах напівфабрикатів, облік незавершеного виробництва цеха, оцінка незавершеного виробництва цеха, облік випуску готової продукції, облік руху готової продукції на складах, облік виконання плана відвантаження продукції покупцям, облік реалізації продукції.

Задачі з обліку й контролю продукції інформаційно пов’язані як між собою, так і з іншими задачами АСУП. Для розв’язання даного комплексу задач використовується планова й договірна інформація (плани виробництва продукції та договори на її відвантаження покупцям), нормативна (норми витрат матеріалів на деталь, норми часу, амортизації) тощо. Результатна інформація, отримана при розв’язанні задач з обліку готової продукції, використовується при розрахунку собівартості одиниці продукції, коригуванні планів виробництва тощо.

Автоматизація обліку виробництва деталей і складальних одиниць по цеху за місяць. Основна мета розв’язання даної задачі є отримання даних про кількість виготовлених деталей (складальних одиниць) цехом за день і наростаючим результатом з початку місяця, а також відхилень фактичних і планових показників про випуск продукції.

Задача розв’язується на основі вихідних даних, що знаходяться в масивах: VYKROB – масив виконаних робіт (виготовлених деталей) –; PLAND – масив по детального плану цеху на місяць –; DOVDSE – довідник складальних одиниць –; KALEND – виробничий календар –.

Задача розв’язується в три етапи. На першому етапі розраховується середньорічний плановий випуск деталей (складальних одиниць) для масового й ритмічного виробництва () за формулою:

,

- план випуску і -х деталей с -м цехом в μ -му місяці;

- кількість робочих днів в μ -му місяці.

Для серійного і дрібносерійного виробництва, коли деталі запускаються й випускаються за розробленим графіком, дані планового виробництва за день беруться з масиву GRAFZ – графік запуску-випуску деталей і складальних одиниць, який розраховується на стадії оперативно-виробничого планування (див. п. 5.3).

На другому етапі розраховується кількість фактично виготовлених деталей за деь і з початку місяця за формулами:

; ,

де - кількість і -х деталей, виготовлених t –м робітником по d –му документу на μ -ту дату (за день);

- кількість деталей, виготовлених в с -му цеху за день (на μ -ту дату);

- кількість деталей, виготовлених з початку місяця (наростаючим результатом) за попередню на (μ-1) дату.

На третьому етапі розраховуються показники відхилення фактичних даних від планових за день і з початку місяця:

;

,

де і - відповідно відхилення фактичного випуску деталей від планового за день і з початку місяця;

- кількість робочих днів на μ -ту дату.

Автоматизація обліку руху деталей і складальних одиниць на складах напівфабрикатів. Задача розв’язується в діалоговому режимі з метою отримання залишків деталей і складальних одиниць власного виробництва на складах і в цехових коморах підприємства. Залишки визначаються обов’язково один раз на кінець місяця, а впродовж місяця – за необхідністю на конкретну дату. При цьому розрахунок може здійснюватися як по всій номенклатурі, так і по заданому переліку.

Для розв’язання задачі використовуються показники масивів: ZALDET (); NADHDET (); VYBDET (, d – номер документа); DOVDET(). За оборотні відомості або відповіді на запитання про залишки, надходження і вибуття деталей на складі.

Розрахунок здійснюється за формулою:

.

Вихідні залишки () зберігаються в масиві ZALDET і в наступному місяці використовуються як вхідні.

Автоматизація обліку незавершеного виробництва цеха здійснюється на основі даних, зафіксованих в масивах ZALNZV (); GRAFZV (); VYKROB (); BRAKD ().

До незавершеного виробництва відноситься продукція, яка не пройшла всі стадії процеса виробництва, а також вироби, не укомплектовані й не прийняті відділом технічного контролю. Величина незавершеного виробництва на кінець місяця визначається балансовим методом, тобто шляхом розрахунку відхилення між кількістю запущених у виробництво й виготовлених деталей і складальних одиниць. При цьому беруться до уваги строки запуску та випуску деталей і складальних одиниць, а також кількість допущеного браку. Порівняння розрахункового залишку незавершеного виробництва й фактичної наявності деталей і складальних одиниць в цехах здійснюється за допомогою інвентаризації. Відхилення фактичного залишку незавершеного виробництва від розрахункового складають прихований брак і недостаючі деталі й складальні одиниці. Для списання їх із виробництва й обліку складають відповідний акт.

Розрахунковий залишок і -х деталей (складальних одиниць) в с -му цеху на о -й технологічній операції на кінець μ -го місяця () розраховується за формулою:

.

Недостача або прихований брак (відхилення) розраховуються за формулою:

,

де

де — недостача або прихований брак і -х деталей (складальних одиниць) в с -му цеху на о -й технологічній операції;

— фактичний залишок незавершеного виробництва за даними інвентаризації;

— розрахунковий залишок незавершеного виробництва.

Оцінка незавершеного виробництва цеха. Дана задача розв’язується після отримання інформації про фактичні залишки деталей і складальних одиниць в незавершеному виробництві. Спочатку розраховується вартість прямих витрат (матеріали, заробітна плата), а потім — накладних.

При розв’язанні задачі використовуються дані наступних масивів:

— норм витрат основних і допоміжних матеріалів ; — довідник матеріалів ; — коопераційних норм часу на виготовлення деталей (складальних одиниць) ; — погодинних тарифних ставок ; — поопераційних норм часу роботи устаткування на виготовлення деталей (складальних одиниць) ; — планова вартість витрат на годину роботи устаткування ; — планових коефіцієнтів розподілу загально виробничих витрат ; — залишок деталей у незавершеному виробництві .

Вартість незавершеного виробництва на кінець звітного місяця розраховується за формулами:

,

де — вартість матеріалів витрачених у с -му цеху на виготовлення і -х деталей, що знаходяться на о -й технологічній операції, підсумком з першої операції до останньої завершеної операції о;

— норма витрат j -го матеріалу на виготовлення і -ї деталі в с -му цеху на о -й технологічній операції;

— ціна за одиницю j -го матеріалу.

,

де — заробітна плата основних робітників, витрачена в с -му цеху на виготовлення і -х деталей, що знаходяться на о-й технологічній операції в незавершеному виробництві, підсумковим стогом з першої операції до останньої завершеної операції о;

— поопераційна норма часу на виготовлення і -ї деталі за r -тим розрядом роботи;

— погодинна тарифна ставка за роботу r -го розряду.

,

де — витрати на утримання і експлуатацію устаткування;

— поопераційна норма часу роботи b-го устаткування на виготовлення і -ї деталі на о -й технологічній операції;

— планова вартість витрат на одну годину роботи b-го устаткування в с -му цеху.

,

де — загальновиробничі витрати у незавершеному виробництві;

— плановий коефіцієнт розподілу загальновиробничих витрат в
с -му цеху.

Загальна вартість незавершеного виробництва в с -му цеху на кінець μ-го місяця розраховується за формулою:

.

Автоматизація обліку випуску готової продукції.

Під випуском готової продукції на виробничому підприємстві слід розуміти передачу із виробництва на склад виробів, які пройшли всі стадії технологічного процесу і відповідають вимогам стандартів.

Сутність задачі заключається в тому, щоб автоматизованим способом здійснювати збір і оброблення інформації про фактичний випуск продукції в натуральних і вартісних показниках, а також визначення відхилень фактичних показників від планових. Розрахунок здійснюється кожноденно в діалоговому режимі як по кожному виду виробів (аналітичний облік), так і в розрізі кодів бухгалтерських рахунків (синтетичний облік). Результати використовуються планово-диспетчерськими службами і керівниками підприємства для аналіза і регулювання процеса виробництва. Крім того, результати синтетичного обліку використовуються бухгалтерією підприємства.

Математичний алгоритм аналітичного обліку аналогічний тому, який застосовується при розв’язанні задачі «Облік виробництва деталей і складальних одиниць по цеху за місяць». Він передбачає накопичення фактичних даних за день і з початку місяця, а також порівняння цих показників з плановими.

Облік готової продукції для галузей матеріального виробництва акумулюється на рахунку 26 «Готова продукція» за видами готової продукції. Джерелом інформації є прийомо-здавальна накладна на готову продукції, на основі якої створюється масив випуску готової продукції GOTPROD .

Вартість випущеної продукції на балансовому рахунку визначається за формулою:

,

де — вартість випущеної с -м цехом продукції в μ-му місяці по R -му рахунку бухгалтерського обліку. Бухгалтерський рахунок R визначається автоматично на основі типової господарської операції а;

— діюча ціна за одиницю f -ї продукції;

— кількість випущеної продукції f -го виду в с -му цеху по d -му документу а -го виду господарської операції.

Автоматизація обліку руху готової продукції на складах підприємства.

Задача розв’язується кожноденно в діалоговому режимі для визначення залишків готової продукції на складі. Результати і дані фіксуються в оборотній відомості руху готової продукції на складі за добу, яка використовується у відділі реалізації продукції для аналізу наявності виробів на складі. Для бухгалтерії складається оборотна відомість руху готової продукції на складі за місяць, яка використовується для контролю збереження цінностей, що знаходяться у підзвіті за матеріально-відповідальною особою.

Розрахунок показників про наявність і рух готової продукції на складі виконується за алгоритмом:

,

де — вихідний залишок f -х виробів на с -му складі на кінець μ-го місяця (дня);

— вхідний залишок виробів на начало μ-го місяця (дня);

— надходження виробів на склад за а -ю операцією і d -м документом за μ-й місяць (день);

— вибуття виробів зі складу за а -ю операцією і d -м документом за μ-й місяць (день).

Аналогічним чином визначається рух продукції у грошовому еквіваленті:

,

де — ціна f -го виробу;

— відповідно вартість вихідного і вхідного залишків продукції на складі.

Автоматизація обліку виконання плана відвантаження продукції покупцям і її реалізації. Основна ціль даної задачі — автоматизація обліку відвантаження готової продукції і отримання необхідної інформації для аналіза виконання плана постачання продукції покупцям і її реалізації.

Сутність методики розв’язання задачі заключається у співставленні фактичних і планових даних про відвантаження продукції за планово-звітний період в розрізі номенклатур виробів і споживачів і отримання даних про надходження коштів за відвантажену продукцію. Реалізованою вважається продукція, яка оплачена покупцем.

Розрахунок показників про виконання плана постачань здійснюється за алгоритмом:

,

де — відхилення від плана постачання f -х виробів q –му споживачу на μ-ту дату;

— фактично поставлено виробів по d -му документу на дату μ;

— план постачання f -х виробів q –му споживачу.

Сума надходжень за реалізовану продукцію і процент виконання плана реалізації продукції розраховуються за формулами:

;

.

Автоматизоване оброблення інформації з обліку і контролю матеріальних цінностей.

До матеріальних цінностей на промислових підприємствах і в об’єднаннях відносять: сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби, запасні частини та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб, а також малоцінні та швидкозношувальні предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.

Згідно Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» названі матеріальні цінності є складовою частиною активів, що входять до поняття «Запаси», яке включає окрім власне матеріалів інші активи, наприклад, незавершене виробництво, готову продукцію, продукцію сільського й лісового господарства тощо.

В даній роботі ми розглянемо автоматизоване оброблення інформації з обліку і контролю матеріальних цінностей, як складової частини запасів підприємства. Одиницею бухгалтерського обліку матеріальних цінностей є їх найменування (номенклатурний номер) або однорідна група (вид).

Придбані (отримані) або вироблені матеріальні цінності зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю на рахунках 20 «Виробничі запаси» і 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети».

Автоматизація обліку матеріальних цінностей на промислових підприємствах характеризується обробленням великих обсягів первинної інформації, однотипністю і частотою повторюваності облікових операцій, розробкою значних обсягів зведених показників і за трудомісткістю займає, як правило, друге місце після обліку праці і заробітної плати.

Роль і значимість обліку і контролю матеріальних цінностей з використанням обчислювальної техніки в системі управління виробництвом постійно зростає, оскільки раціональне і бережливе використання матеріальних цінностей, доля яких в собівартості промислової продукції досягає майже 70 %, є важливим резервом подальшого підвищення ефективності виробництва. Автоматизація обліку матеріальних цінностей забезпечує своєчасний і достовірний контроль за постачанням матеріалів; за наявністю, рухом і збереженням матеріальних запасів на складах; за відпуском і правильним використанням їх у виробництві; за своєчасним виявленням не використовуваних матеріалів з ціллю їх реалізації, мобілізації внутрішніх резервів тощо.

Автоматизоване оброблення інформації з обліку і контролю матеріальних цінностей передбачає розв’язання наступних типових задач:

— облік і контроль заготівлі і придбання матеріальних цінностей по підприємству за місяць;

— наявності і руху матеріальних цінностей на центральних складах і в цехових коморах за місяць;

— використання матеріальних цінностей у виробництві за місяць;

— блок задач з обліку і контролю малоцінних і швидкозношувальних предметів за місяць (що надійшли в експлуатацію, вибули із експлуатації і знаходяться експлуатації);

— розподіл матеріальних цінностей за напрямами витрат.

Крім того, автоматизованим способом розв’язуються і інші задачі, наприклад, обліку транспортно-заготівельних витрат і розподіл їх щомісячно між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць; облік дефіцитних позицій матеріальних цінностей; облік матеріальних цінностей, по яким нема руху або термін зберігання яких закінчився.

Задачі з обліку і контроль матеріальних цінностей тісно взаємопов’язані як між собою, так і з іншими задачами АСУ. Так, при розв’язанні блока задач з обліку і контролю матеріальних цінностей широко використовується інформація задач обліку деталей (складальних одиниць), готової продукції, планування потреби в матеріалах, нормативних даних тощо.

Розглянемо методику автоматизованого розв’язання типових задач з обліку і контролю матеріальних цінностей на підприємстві.

Автоматизація обліку і контролю заготівлі і придбання матеріальних цінностей по підприємству за місяць. Результатом розв’язання задачі є показники, які дозволяють здійснювати контроль і аналіз виконання договорів на постачання матеріалів, контроль за матеріалами, які знаходяться в дорозі чи надійшли як невідфактуровані.

Задача розв’язується в декілька етапів.

На першому етапі розраховуються кількість і вартість матеріалів, що надійшли від постачальників за формулами:

;

,

де — загальна кількість j -х матеріалів, що надійшли від е -го постачальника в μ-му місяці;

— кількість поставлених матеріалів по d -му документу;

— вартість поставлених матеріалів за фактичною їх собівартістю (первинна вартість);

— фактична ціна одиниці j -го матеріалу.

На другому етапі розраховуються відхилення фактичних даних від передбачених договором.

;

;

;

;

де — відхилення кількості j -х матеріалів, що надійшли від е -го постачальника, від планової кількості за договором;

— план поставки матеріалів на m-й місяць;

— відхилення вартості фактично поставлених матеріалів за їх собівартістю від вартості в цінах, передбачених договором;

— договірна вартість j -го матеріалу;

— договірна ціна одиниці j -го матеріалу;

— відхилення фактичної вартості матеріалів від договірної в цілому по е -му постачальнику.

На третьому етапі визначаються показники, які характеризують матеріали, що знаходяться в дорозі (випадок коли документи на відвантажені матеріали надійшли на підприємство, а самі матеріали знаходяться в дорозі), і невідфактуровані поставки (випадок коли матеріали надійшли на підприємство, а документи від постачальника відсутні). Для цього із масива відбираються записи по коду операції руху матеріальних цінностей, яка характеризує матеріали в дорозі і невідфактуровані поставки. Вартість цих матеріалів визначається множенням кількості матеріалів на їх ціну по договору.

За результатами названих розрахунків складаються відповідні машинограми, які характеризують виконання договорів на постачання матеріальних цінностей за місяць, а також відображають аналітичний і синтетичний облік матеріальних цінностей, що надійшли без документів, і використовуються для контролю надходження документів від постачальника чи розшуку матеріалів (у випадку матеріали в дорозі).

Автоматизація обліку і контролю наявності і руху матеріальних цінностей на центральних складах і в цехових коморах за місяць.

Сучасні програмні засоби передбачають розв’язання цієї задачі в діалоговому режимі, в результаті якого у будь-який момент часу ми маємо по кожному номенклатурному номеру в розрізі складів (цехових комор) і матеріально відповідальних осіб кількісно-сумові показники про надходження матеріалів, їх вибуття і залишок. Крім того, для бухгалтерських проводок розраховуються вартісні показники руху матеріальних цінностей на синтетичних рахунках і субрахунках. За результатами розрахунків складаються оборотні відомості, які містять дані про вхідні залишки матеріалів на початок дня (місяця), надходження за день (місяць), видачу зі склада за день (місяць) і залишок на кінець дня (місяця).

Розрахунок проводиться за наступними формулами:

;

;

;

;

,

де — відповідно вихідний залишок j -го матеріалу на с -му складі (в цеху) по t -й матеріально відповідальній особі на кінець m-го періоду в натуральному і вартісному виразі;

— відповідно вихідний залишок матеріалів на початок m-го періоду у натуральному і вартісному виразі;

— відповідно надходження j -го матеріалу на с -й склад (в цехову комору) t -й матеріально відповідальній особі по а-й типовій операції руху і d -му документу в m-й період в натуральному і вартісному виразі;

— відповідно вибуття матеріалів зі складу (цехової комори) в натуральному і вартісному виразі;

— фактична вартість одиниці j -го матеріалу.

Рух матеріальних ресурсів на рахунках синтетичного обліку розраховується за формулами:

,

де — — відповідно сума вихідного і вхідного залишків на кінець і начало m-го місяця по коду рахунка- R і субрахунка S;

— відповідно сума дебітових і кредитових оборотів j -х матеріалів по R -му рахунку і S -му субрахунку за m-й місяць.

Присвоєння кодів синтетичних рахунків і субрахунків (RS) здійснюється автоматично на основі довідників типових господарських операцій (а) наприклад, , де .

Автоматизація використання матеріальних цінностей у виробництві за місяць. Основна ціль розв’язання даної задачі — це забезпечення оперативного контролю за витратами сировини і матеріалів по встановленим нормам на фактичний випуск продукції (деталей, складальних одиниць, виробів), а також розрахунок відхилень між вартістю витрачених матеріалів в результаті їх заміни і вартістю матеріалів, передбачених за технологією, між фактичною видачею матеріалів у виробництво і їх витратою по нормі.

Для розв’язання даної задачі на ПК використовується слідуюча інформація:

— облік виготовленої цехом продукції за встановленою технологією (деталей, складальних одиниць, виробів) — (масив VYKROB);

— облік деталей, при виготовленні яких були замінені матеріали — (масив DETZAM);

— поопераційний залишок деталей у незавершеному виробництві — (масив — DNZV);

— облік матеріалів, виданих цеху у виробництво (масив RASHOD);

— поопераційні норми витрат матеріалів на виготовлення деталей за основною технологією — (масив NMAT);

— тимчасові поопераційні норми витрат матеріалів на виготовлення деталей у зв’язку із заміною матеріалів — (масив NORZAM);

— площі деталей, що обробляються за типовими технологічними процесами — (масив PLDET);

— питомі норми витрат матеріалів на одиницю площі деталей, що обробляються за типовим технологічним процесом — (масив РNMAT);

— ціни на матеріали — (масив CENAM).

Дана задача розв’язується у наступній послідовності.

На першому етапі розраховуються нормативні витрати матеріалів на фактичний випуск цехом продукції і деталей, що знаходяться у незавершеному виробництві за формулами:

1) на виготовлення деталей і складальних одиниць

;

;

2) на лакокрасочні і гальванічні покриття

;

3) на деталі, що знаходяться в незавершеному виробництві

,

де — кількість і -х деталей, виготовлених в с -му цеху по d -му документу за μ-й місяць;

— поопераційні норми витрат j -го матеріалу на і -ту деталь в с -му цеху на о -й технологічній операції;

— кількість деталей, виготовлених із матеріала по заміні;

— тимчасові поопераційні норми на заміну матеріалів;

— площа і -ї деталі, що обробляється в с -му цеху за δ-ма типовою технологією;

— питома норма j -го матеріалу на одиницю площі деталі, що обробляється за δ-ма типовою технологією;

— залишок деталей у незавершеному виробництві на о -й технологічній операції;

— відповідно нормативні витрати матеріалів на виготовлення продукції за встановленою технологією, на заміну матеріалів, на лакокрасочні і гальванічні покриття, на деталі, що знаходяться у незавершеному виробництві. Для зручності прирівняємо їх до єдиного нормативного показника.

На другому етапі розраховується кількість матеріалів, виданих цеху за місяць — :

.

На третьому етапі розраховуються відхилення фактично виданих матеріалів від витрачених за нормою — :

.

На четвертому етапі розраховується норма витрат матеріалів за основною технологією на деталі, що виготовлені із матеріалу на заміну — :

.

На п’ятому етапі розраховуються показники вартості матеріалу, передбаченого технологією — і на заміну — , а також відхилення між ними — і

;

;

;

або .

Автоматизоване оброблення інформації з обліку і контролю малоцінних і швидкозношувальних предметів здійснюється аналогічно розглянутим вище задачам з обліку матеріальних цінностей. Кількість МШП, що надійшли в експлуатацію , вибули із експлуатації і знаходяться в експлуатації в натуральному і вартісному виразах розраховуються за формулами:

;

;

;

;

,

де — ціна за одиницю j го МШП, d -номер документа, t -табельний номер матеріально-відповідальної особи.

Автоматизоване оброблення інформації з обліку і контролю розподілу матеріальних цінностей за напрямами витрат за місяць дозволяє оперативно підраховувати вартість витрачених матеріалів на виробництво в розрізі кодів виробничих витрат. Код виробничих витрат містить, як правило, три рівні групувальних реквізитів: балансовий рахунок, субрахунок, код виробу (замовлення) для прямих витрат або статтю витрат (елемент) для непрямих витрат. Якщо балансових рахунок не має субрахунків, то проставляються інші ознаки. Наприклад, для рахунка 23 «Виробництво» групування здійснюється за видами виробництва, а для рахунків 91 «Загальновиробничі витрати» і 92 «Адміністративні витрати» — за видами витрат.

Задача розв’язується на основі інформації про витрати матеріалів на виробництво (масив RASHOD), а також масивів про видачу МШП в експлуатацію і вибуття із експлуатації при закінченні строка експлуатації чи дострокового вибуття.

Розрахунок вартості списаних на виробництво матеріалів здійснюється за формулою:

,

де — вартість витрачених матеріалів в с -му цеху за μ-й місяць по
R -тому балансовому рахунку S -му субрахунку на f -й виріб чи е -ту статтю (елемент);

— кількість j -х матеріалів, списаних по d -му документу;

— вартість одиниці j -го матеріалу.

Вартість списаних на виробництво МШП за місяць розраховується за формулою:

.

Автоматизоване оброблення інформації з обліку праці і заробітної плати.

Облік праці і заробітної плати є одним із найбільш трудомістких і складних серед облікових робіт на підприємстві. На нього припадає більше половини трудомісткості від загального обсягу облікових робіт.

В сучасних програмних засобах задачі з обліку праці і заробітної плати реалізовані, як правило, в окремому модулі управління трудовими ресурсами, який забезпечує автоматизоване розв’язання наступних задач: облік і контроль наявності і руху особового складу; облік і контроль використання робочого часу (табельний облік); облік і контроль відрядної заробітної плати; облік і контроль погодинної заробітної плати, різних оплат і доплат; облік і контроль утримань із заробітної плати; облік і контроль розрахунків з працівниками підприємства.

Основним джерелом первинної інформації для розв’язання облікових задач є накази про прийом на роботу (ф. № П-1), накази про переведення на іншу роботу (ф. № П-5) та про припинення трудового договору (ф. № П-8), табель обліку використання робочого часу (ф. № П-12), бригадні і індивідуальні наряди на виконання відрядної роботи, маршрутні листи тощо.

Розглянемо алгоритм і технологію розв’язання основних комплексів задач.

При розв’язанні задач з обліку особового складу доцільно використати матричний метою. Він дозволяє оперативно отримувати результатну інформацію шляхом коригуванням заздалегідь сформованих матриць. Основу його складають обчислені матриці результатів із заголовками вихідних форм документів, що дає можливість в любий момент часу отримувати необхідну інформацію. Математичний алгоритм має наступний вигляд. На основі первинних даних формуються вектори с (стовпчик) і r (рядок).

.

Їх компоненти і являють собою і -й і j -й групувальні реквізити — ознаки (професія, категорія персоналу, національність і т. ін.). На основі цих векторів будується матриця А:

,

де кожний елемент матриці — є чисельність працівників за групувальними ознаками і і j. Склавши елементи матриці по горизонталі (строчкам), отримаємо вектор-стовпчик С, а по вертикалі (стовпчиках) — отримаємо стогову вектор-строчку R.

, де

,

де .

Матриці С і R показують чисельність працівників по відповідних і -х і j -х групувальних признаках.

Сумуючи елементи векторів С і R по і і j отримаємо загальну чисельність працівників Z:

,

або .

Автоматизація обліку і контролю використання робочого часу здійснюється за допомогою технічних пристроїв для автоматичного фіксування відхилень від встановленого режиму роботи, нормативно довідкової бази і відповідних комп’ютерних програм.

Під час перетину заводської прохідної автоматичним способом в реальному режимі часу може фіксуватися в пам’яті ПК наступна інформація:

— запізнення і дострокові виходи з роботи ;

— неявки на роботу ;

— робота в нічні години ;

— робота в святкові і вихідні дні ,

де — дата (число, місяць, рік), с — код структурного підрозділу, t — табельний номер працівника, q — код режима роботи, d — номер документа, t — час (години, хвилини).

Названі показники розраховуються за наступними алгоритмами:

при ;

при ,

де — відповідно час запізнення і дострокового виходу з роботи
t -го робітника с -го структурного підрозділу за q -м режимом на μ-ту дату;

— години приходу на роботу і виходу із роботи, передбачені режимом.

Код режиму q містить для кожного структурного підрозділу і зміни час початку і кінця роботи (години, хвилини), час початку і кінця обідньої перерви (години, хвилини).

— відповідно години фактичного приходу на роботу і виходу з неї.

Робота в нічні години визначається шляхом арифметичної і логічної обробки даних про прихід на роботу , вихід з неї і даних про нічні години (з 22 години ночі до 6 годин ранку).

Аналогічним чином визначаються неявки на роботу на основі інформації, що надходить від пристроїв фіксації інформації про прихід на роботу і розміщеної в базі даних. Для упорядкування надходження інформації із бази даних про неявки на роботу передбачається, що всі заздалегідь передбачені неявки (чергова відпустка, декретна відпустка, відрядження та ін.) фіксуються в базі даних особового складу на основі відповідних наказів і розпоряджень . Одноразові неявки (наприклад, відгул) теж фіксуються в БД.

До невідомих неявок відносяться лише неявки в зв’язку з захворюванням (перші дні), прогули і деякі інші. Вони визначаються в перший день їх виникнення.

Крім того, за допомогою мікропроцесорів, вбудованих у виробниче устаткування, технологічні лінії і конвеєри можна фіксувати простої, (включаючи і цілозмінні) і наднормовані роботи .

На основі вищеназваної інформації розраховуються наступні показники:

Втрати робочого часу за рахунок запізнень і дострокових виходів з роботи по цеху за місяць :

.

Втрати робочого часу за рахунок неявок на роботу по цеху за місяць :

.

Час, відпрацьований урочно кожним робітником за місяць:

,

де — час, відпрацьований урочно t -м працівником с -го цеху за μ-й місяць;

— фонд часу роботи в μ-му місяці;

— час, відпрацьований в святкові і вихідні дні t -м працівником на μ-ту дату за q -м режимом роботи;

— неявки на роботу t -го працівника за d -м документом;

— цілозмінні простої t -го робітника за d -м документом.

На основі отриманих результатів складається машинограма-табель обліку робочого часу, яка передається в бухгалтерію підприємства для контролю за нарахуванням заробітної плати за відпрацьований час, а також різних видів оплат і доплат.

Автоматизоване оброблення інформації з обліку і контролю виробітки і нарахування відрядної заробітної плати. Основна ціль розв’язання даної задачі на ПК — визначення кожноденного виробітку і суми заробітної плати за індивідуальними і бригадними нарядами (маршрутними листами) та розподіл бригадної заробітної плати між членами бригади.

Розрахунок здійснюється за формулами:

;

;

;

,

де і — відповідно нормативний час (виробіток) t -го робітника і b -ї бригади за виконану роботу p -ї професії r -го розряду;

і — відповідно кількість виготовлених і -х деталей t -м робітником і b -ю бригадою за d -м документом;

і — відповідно заробітна плата t -го робітника і b -ї бригади за виконану роботу p -ї професії r -го розряду;

— поопераційні норми часу на виготовлення і -ї деталі в с -му цеху на о -й технологічній операції на r -му розряду роботи;

— погодинна тарифна ставка по r -му розряду.

Розподіл виробітку і заробітної плати між членами бригади здійснюється пропорційно відпрацьованому у часі і рівню кваліфікації за формулами:

;

,

де і — відповідно нормативний час і заробітна плата t -го робітника
b -ї бригади за v -м видом оплати (v присвоюється підпрограмою розрахунку автоматично);

— фактично відпрацьований час в μ-му місяці t -м працівником b -ї бригади;

— погодинна тарифна ставка t -го робітника;

і — відповідно нормативний час і заробітна плата b -ї бригади за роботу p -ї професії r -го розряду;

— кількість членів бригади.

Коефіцієнт виконання норми виробітку t -м робітником розраховується за формулою:

,

де і — відповідно нормативний і фактично відпрацьований час t -м робітником.

Автоматизоване оброблення інформації з обліку і контролю погодинної оплати, різних оплат і доплат за місяць здійснюється на основі відпрацьованого часу (табельного обліку), обліку простоїв і іншої інформації, яка регламентує різні оплати і доплати (наприклад, доплата неповнолітнім робітникам і жінкам, що годують немовлят, до повного робочого дня, за керівництвом бригадою тощо).

Розрахунок здійснюється за формулами:

;

;

;

,

де , , , — відповідно нарахована погодинна заробітна плата, за встановленим окладом, за роботу в нічні години, за простої і т. д.

— встановлений оклад t -го працівника;

— відпрацьований урочно час за основним видом оплати;

— відповідно відпрацьований час в нічні години і простої;

— погодинна тарифна ставка t -го працівника;

— коефіцієнт оплати за v -м видом.

Автоматизований розрахунок сум оплат за середнім заробітком здійснюється кожний раз, коли потрібно нарахувати заробітну плату за період, впродовж якого працівник фактично не працював, наприклад, за період чергової і декретної відпустки, за період тимчасової непрацездатності, проходження військових зборів, виконання державних обов’язків та ін.

Діюче законодавство регламентує порядок обчислення середнього заробітку в кожному конкретному випадку в залежності від виду оплати.

Розглянемо деякі математичні алгоритми розрахунку сум оплати за середнім заробітком:

;

,

де — сума оплати за чергову відпустку t -го працівника с -го цеху за v -м видом оплати в μ-му місяці;

— середньоденний заробіток t -го працівника для розрахунку v -го виду оплати;

— кількість днів відпустки в μ-му місяці;

— заробітна плата t -го робітника в μ-му місяці за v -м видом оплати, який входить у розрахунок середнього заробітку за чергову відпустку;

— фактично відпрацьовані дні за попередні 12 місяців перед відпусткою.

Після проведення нарахувань заробітної плати за місяць по кожному табельному номеру в розрізі видів оплат, розраховуються утримання за видами утримань. Заключним етапом розрахунків з робітниками і службовцями підприємства за місяць є підрахунок в розрізі кожного табельного номера суми нарахованої заробітної плати за місяць, суми утримань із заробітної плати і суми до видачі або боргу.

Розрахунок здійснюється за формулою:

,

де — зарплата до видачі (борг) t -го працівника с -го структурного підрозділу в μ-му місяці;

— сума нарахованої зарплати за v -м видом оплати;

— сума утриманої зарплати за u -м видом утримання.

Дата добавления: 2014-01-11; Просмотров: 1487; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!